ТЕПЕР - МИСТЕЦТВО / мистецтво грати, мистецтво жити, любов без страху /

Блоґ: Ігор Прокопюк
… і ніколи не знаєш напевно. Увесь час щось нове, щось, чого ще не знав. То ж і думиться знову інакше. А як з таким впевнитись?
Грати чи жити? Зі страхом поки що виходить, та не любити: а тільки грати і жити. Коли ж любитиму? — хай навіть з страху.
Чи то зі страхом? Як правильніше?
А хто повість: щО буде правда?

2 коментарі

Ігор Прокопюк
набири мене
на своє сумне
на чуже гірке
на його хитке
доки стерпне біль
у судом нагий
доки рух впаде
крізь пролом гіркий
набери не бійсь
хай засвітить вісь
од твого чола
до мого, вола
про любов
Надія Басенко
Правда завжди дає право помилятися. Страх це як знання про те, що нічого не знаєш. Любов завжди залишається поза словами, але не поза сумнівами. Тільки не сумнівайся, що ти вмієш любити.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте