зубко, рябцева, прокопюк, дерунова, саша, вербицька

колективна творчість :)
13.07.2010 Долинського, 4.
Вимявкували кажани у темряві
Те, що ніколи не почути збоку
Те що відлунювало скреготом зсередини
Те що вбивало й шматувало Погляд.
Боліли скроні смородом коричневим
А з вух у підлітка текла сукровиця.
Благаю.
ти не дивись на мене так, облиш мене
Дай спокій, я тебе не знаю.
Вагони снів застрягли у півтемряві,
Куди везуть мене в труні залишену?
І сипле сніг, і тонуть чорні лебеді,
Застрягли зуби в мертву плоть вчепившися…
***
Цей легкий доторк пальцем по плечу
Лечу у вирій із тобою разом
Мені здається наперед плачу
Чи плачу про чужі оргазми…
Здається що ніколи не збагнеш
Чому мене ти не впіймала досі
І падає в розломи хмурих веж…
І я іду закутана у осінь.
***
Ти блонда – десять літрів пергідролю
Як мідяки летять твої слова
Панчохи в сіточку, сідниці голі,
Ти мов запряжена коза!!!
Куди мені до тебе, курво, лярво,
Ти фітькаєш моє бабло, та бля!
Пішло всьо на хер, тля базарна
Не дам я більше ні рубля!